facebook_pixel_id

Мікрофлора кишечника і ризик Long COVID: учені відкрили зв’язок

Дослідники довели, що за «профілем» бактеріального мікробіому кишечника можна визначити тих, хто схильний до розвитку постковідного синдрому

26.01.2022 18:30
Поділитись:

Дослідники (doi: 10.1136/gutjnl-2021-325989) шляхом регулярного аналізу калу відстежували мікробіом кишечника та його зміни у 106 пацієнтів різного віку з різним ступенем тяжкості COVID-19 (цей етап тривав ще влітку 2020 року), а також у групі з 68 людей, які на той час не хворіли на COVID-19.

На другому етапі аналіз продовжували протягом року після одужання першої групи. І в тих, хто отримав прояви Long COVID, у мікробіомі кишечника виявили спільні відмінності від тих, кого постковідні симптоми оминули.

При цьому в групі хворих були як пацієнти, які лікувалися антибіотиками (від яких надовго змінюється і мікрофлора кишечника), так і пацієнти, які антибіотиків не вживали.

В усіх пацієнтів з Long COVID мікробіом кишечника був меншим за кількістю видів і за фізичною кількістю. Використання чи невикористання антибіотиків на цю тенденцію не впливало.

Серед видів бактерій, виявлених у пацієнтів із постковідним синдромом, колонізація 28 видів суттєво зменшилася, а 14 збільшилася вже під час надходження до лікарні з COVID-19. Те саме лишилося і через 3, і через 6 місяців після виписки з лікарні.

А от у пацієнтів, у яких Long COVID не розвивався, мікробіом кишечника після пандемічної хвороби повністю відновився і став подібним до тих, хто не хворів на COVID-19.

Через 6 місяців пацієнти з Long COVID мали значно менше, ніж люди, які не хворіли на COVID-19, «дружніх» бактерій (що складають частину імунітету) Faecalibacterium prausnitzii, Blautia obeum, Bifidobacterium pseudocatenulatum, Roseburia hominis.

Натомість вони мали більшу кількість «недружніх» бактерій Ruminococcus gnavus, Bacteroides vulgatus та інших умовно патогенних мікроогранізмів.

Потім дослідники розглянули окремі види бактерій, аби з’ясувати, чи пов’язані вони з окремими категоріями симптомів Long COVID. Виявилося, що через 6 місяців стійкі респіраторні симптоми були сильно пов’язані з бурхливим розвитком у кишечнику 3 видів стрептококків (Streptococcus anginosus, Streptococcus vestibularis, Streptococcus gordonii) та бактерії Clostridium disporicum.

Також декілька окремих «недружніх» видів бактерій вдалося пов’язати з нижчими показниками серцево-судинної системи під час 6-хвилинного тесту ходіння серед людей із постковідним синдромом.

Дослідники зафіксували, що вже під час госпіталізації різноманітність і кількість кишкових бактерій у пацієнтів, у яких згодом розвинувся тривалий COVID-19, були значно нижчими, ніж у пацієнтів, у яких Long COVID потім не виник.

І це свідчить про те, що складання профілю мікрофлори кишечника осіб із COVID-19 може виявляти ризик постковідного синдрому в майбутньому. Це дасть змогу принаймні підготуватися до цього синдрому. А в ідеалі – й розробити пробіотично-преобіотичні препарати для відновлення такого профілю мікрофлори, який не сприяє Long COVID, – пише MedicalXpress.